^Догори

foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

Будь-який проведений урок підлягає аналізу за умови присутності на ньому сторонніх осіб (директора, заступника директора, методиста, вчителів та ін.) або самоаналізу вчителя. Під аналізом уроку варто розуміти характеристику і оцінку навчального заняття в цілому або ж його окремих частин. Аналіз уроку може бути повним (детальна характеристика всіх структурних компонентів уроку, діяльності вчителя та учнів) і частковим (аналіз використаних методів і засобів навчання; рівень активізації учнів на уроці історії; організація самостійної роботи на уроці тощо). В аналізі уроку враховуються діяльність учителя, учнів, ступінь розкриття теми уроку, реалізація мети, основних завдань, доцільність використання методів та засобів навчання тощо. В педагогічній літературі пропонуються різні схеми аналізу уроку. Варто пам'ятати, що будь-яку з них не варто розглядати як універсальну модель аналізу діяльності вчителя та учнів. Разом з тим у будь-якій схемі аналізу уроку повинні бути обов'язкові компоненти, що підлягають обговоренню, оцінці тощо.

До обов'язкових можна віднести такі компоненти.

  1. Характеристика структурних елементів уроку: визначення теми, мети (навчальної, розвивальної, виховної), завдань, типу, форми, обладнання, етапів уроку.
  2. Зміст та методика основних етапів уроку: організація повторення, особливості вивчення нового матеріалу, організація узагальнення, систематизації знань, умінь та навичок, контролю тощо.
  3. Характеристика методів та засобів навчання: доцільність методів та засобів навчання; використання активних методів навчання; поєднання фронтальної, індивідуальної, групової форм роботи; організація самостійної роботи; методика контролю та обліку знань тощо.
  4. Характеристика діяльності вчителя: рівень педагогічних вимог до роботи учнів; мова вчителя; володіння словом як основним засобом спілкування з учнівським колективом; стиль поведінки; дотримання педагогічного такту; організаторська та управлінська діяльність учителя; характеристика функцій діяльності вчителя: консультативної, контрольної, організаційної тощо.
  5. Характеристика діяльності учнів: рівень працездатності; активність мислення; вміння організувати свою діяльність на уроці; розуміння поставлених завдань; дотримання вимог учителя тощо.
  6. Характеристика загальних результатів уроку: реалізація мети і завдань уроку; дотримання плану-конспекту уроку; якість роботи класу та вчителя. Результатом підготовки вчителя до уроку має стати відповідність певному переліку вимог: до змісту навчального матеріалу, що опрацьовується на уроці; до методики проведення уроку; психолого-гігієнічні вимоги до організації уроку.

I. Вимоги до змісту навчального матеріалу, що опрацьовується на уроці:

повноцінність змісту, педагогічного задуму уроку, його відповідність очікуваним результатам;

науковість матеріалу уроку;

застосування різноманітних джерел знань;

достатність і структурованість навчального матеріалу для формування базових знань та розв'язання ключових проблем.

II. Вимоги до методики проведення уроку:

  • мотивація і диференціація навчання;
  • високий ступінь самостійної розумової діяльності учнів, їх пізнавальної активності;
  • охоплення роботою всіх учнів;
  • виховання інтересу до предмету;
  • правильний вибір типу і структури уроку, засобів і методів його проведення залежно від очікуваних результатів (дидактичної мети);
  • відповідність прийомів навчання педагогічному задуму, змісту і пізнавальним можливостям учнів.

III. Психолого-гігієнічні вимоги до організації уроку:

  • педагогічний такт учителя;
  • культура мовлення, емоційність, темп мовлення;
  • врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;
  • контакти з класом, наявність активної взаємодії та співпраці;
  • дотримання санітарно-гігієнічних норм.

Самоаналіз уроку — характеристика уроку, дана вчителем, який його провів. Вона може здійснюватися на основі схеми аналізу уроку або у формі відповідей на запитання щодо поетапного виконання всієї групи завдань: з підготовки уроку та вже проведеного уроку.

Наприклад:

  1. Чи відповідав урок програмі?
  2. Чи правильно визначені мета і завдання уроку? Наскільки реалізовані мета та завдання уроку?
  3. Чи правильно розподілений навчальний час за основними етапами уроку? Наскільки ефективним виявився розподіл навчального часу?
  4. Наскільки доцільними були методи і засоби навчання? Як вони сприяли реалізації мети та завдань уроку?
  5. Які методи і засоби навчання були найбільш ефективними і результативними?
  6. Які форми навчання (фронтальні, групові, індивідуальні) домінували на уроці? Чи вдалі їх вибір і поєднання?
  7. Чи об'єктивно, з дотриманням вимог, критеріїв, коментарем оцінено діяльність учнів?
  8. Чи правильно проведено на уроці інструктаж, визначено обсяг і складність домашнього завдання?
  9. Чи було дотримано норм педагогічної етики, такту? Як було організоване спілкування з учнями, стимулювався успіх?
  10. Що на уроці було найбільш вдалим, ефективним, а що не вдалося? Чому?
  11. Чи сприяв урок розвитку учня? Як саме?

У навчально-методичній літературі можна зустріти ряд інших схем аналізу та самоаналізу проведеного уроку. Серед них важко визначити якусь найбільш універсальну. Вважаємо, що найкращою схемою аналізу проведеного уроку може бути сам план-конспект уроку. Аналізуючи всі структурні елементи плану-конспекту, можна з'ясувати, наскільки вони відповідають вимогами, були доцільними, продуманими і спрацювали на досягнення поставленої мети.