Національна дитяча "гаряча лінія" приймає дзвінки від дітей та дорослих, чиї запити стосуються дітей. Дитяча "гаряча лінія" функціонує за номером 0-800-500-225 (безкоштовно для мобільних та стаціонарних номерів телефонів по всій території України). А з 1 червня 2017 року Національна дитяча "гаряча лінія" відкрила новий короткий номер 116 111 (безкоштовний для абонентів КиївСтар та Лайфселл). Даний номер телефону запроваджений у 26 європейських країнах як узгоджений номер допомоги дітям по телефону.

Лінія є абсолютно безкоштовною, анонімною та конфіденційною.

Дитяча "гаряча лінія" працює по буднях з 12.00. до 20.00. та в суботу з 12.00 до 16.00.

Електронний банер Національної дитячої "гарячої лінії"

 Директор районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді

Беженар Галина Михайлівна
Телефон: 5-37-30

Одним із найважливіших чинників, що впливає на здоров'я наших дітей, без сумнівів, є правильне харчування. І, звісно ж, усім нам добре відомо, що основою здорового денного раціону є сніданок. Німецькі лікарі нещодавно довели, що ті діти, які вранці отримують повноцінний здоровий сніданок, навчаються і розвиваються краще за однолітків, які обмежуються канапкою з чаєм.

Ситі ще з ранку школярі краще навчаються, швидше концентруються й мають більше енергії. Інформаційні та психоемоційні навантаження, які витримує школяр, потребують якісного харчового забезпечення. За статистикою, майже 70 % українських школярів снідають бутербродами з маслом, сиром чи ковбасою. 10 % з'їдають вранці варене яйце. 15 % найчастіше вибігають з дому без сніданку, жуючи на ходу печиво. 4 % зазвичай снідають яєчнею. І тільки 1 % їсть вранці кашу ...

З кожним роком кількість користувачів світової мережі неухильно зростає. Більш того, разом із дорослими, доступ до комп'ютера отримують також і діти, а тому не секрет, що серед відвідувачів Інтернету зростає частка юної аудиторії.

І хоча на екрані комп'ютера Інтернет представляється дитині абсолютно віртуальним світом, тим не менше в ньому існують загрози, здатні заподіяти реальну шкоду. На відміну від дорослих Інтернет-користувачів, діти можуть не усвідомлювати небезпек, які підстерігають їх у Мережі.

Для більшості з нас Інтернет - це доступ до корисної інформації, однак ми часто забуваємо, що за його допомогою простіше отримати дані і про нас самих. Адреса, телефон, особисті фото, дані про родичів, паспортні дані, відомості про банківські рахунки, - ось далеко не повний перелік тієї інформації, яку активний користувач мережі зберігає на її серверах.

Досить часто батьки зіштовхуються з тим, що на їхню дорогоцінну дитину надходять скарги. «Ваш син б'ється». «Ваша дочка не вміє гратись з іншими дітьми». Батьки здивовано знизують плечима і думають: «Відкіля це? Ми його цьому не вчили». Проте, факт залишається фактом.

Агресивний характер поводження — уже як визначена форма взаємин дитини з іншими людьми, особливо з однолітками, говорить про порушення соціальних контактів з ними.

І знову треба задуматися: чому? Чи винуваті тільки глузування дітей або це пов'язано з невидимими зовні відносинами в родині? Що турбує дитину?

Як певна форма поводження, агресивність закріплюється тоді, коли маля не відчуває з боку батьків ні ніжності, ні любові і мріє хоч якимось способом залучити до себе увагу.

Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити негайно звернутися за медичною допомогою?

• Прискорене або утруднене дихання.
• Синюшність навкруги рота, інших шкірних покровів.
• Поява на тілі дитини крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі.
• Висока температура тіла.
• Відмова дитини від пиття.
• Неможливість розбудити дитину або відсутність її реакції на звертання.
• Надмірне збудження дитини або поява судом.
• Поява блювоти, частого рідкого стільця.
• Скарги дитини на сильний головний біль.
• Відсутність сечовипускання або сліз під час плачу.

Рекомендації

щодо дій населення в разі виявлення підозрілих предметів, які можуть бути використані для вчинення терористичного акту

У разі виявлення підозрілого предмета, схожого на вибуховий пристрій, рекомендується:

• не торкатися до виявленого підозрілого предмета, не підходити й не пересувати його;
• утримуватися від паління, використання засобів радіозв'язку, у тому числі й мобільного, поблизу даного предмета, не робити самостійних дій із підозрілим предметом;
• за можливістю забезпечити охорону підозрілого предмета й небезпечної зони (під час охорони підозрілого предмета знаходитися за захисними спорудами чи предметами, вести спостереження);
• спробувати повідомити про виявлення підозрілого предмета інших осіб, які знаходяться поруч, забезпечити їх евакуацію з території, що прилягає до небезпечної зони;
• повідомити про небезпечну знахідку будь-який орган місцевої влади та чергові служби правоохоронних органів з наданням інформації про характерні ознаки ймовірного вибухового пристрою, місце його розташування, час виявлення та особу, яка його виявила. Дочекатися прибуття на місце виявлення небезпечної знахідки фахівців-піротехніків;
• намагатися максимально запам'ятати зовнішність, одяг осіб, які залишили предмет, їхній транспорт та номерні знаки.